Соціальний педагог - це одна із головних фігур у школі, яка покликана об'єднати зусилля сім'ї, школи, громадськості для надання допомоги дитині.

- здійснює соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей з метою попередження безпритульності, бездоглядності та випадків усіх форм домашнього насильства над дітьми;

- приймає участь в організації безкоштовного харчування учнів з малозабезпечених родин та учнів інших пільгових категорій;

- бере участь у виховній роботі з питань профілактики появи негативних форм поведінки у неповнолітніх (паління, алкоголізму, наркоманії;насильства; дитячої злочинності тощо), пропаганди здорового способу життя, статевого виховання молоді;

- проводить просвітницьку роботу з батьками або особами, що їх замінюють (індивідуальні бесіди, виступи на батьківських зборах);

- є посередником між школою, сім'єю, державними установами по захисту прав дітей та громадськістю; бере участь в організації їх взаємодії з метою створення умов для нормального розвитку дітей і підлітків.

Для батьків:

Соціальний педагог – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів школи та попередженнї впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини. У школі він є громадським інспектором з охорони дитинства.

Для учнів:

У яких випадках звертатися до соціального педагога?

v якщо у Твоїй родині є проблеми, які Тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим;

v якщо хтось примушує Тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують Твою гідність, а Ти не знаєш як себе поводити у такій ситуації;

v якщо Ти відчуваєш, що Тобі потрібна допомога лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків;

v і просто коли Тобі здається, що всі інші відвернулися від Тебе і ніхто тебе вже не зрозуміє...

Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів

(працює на базі Представництва міжнародної організації з міграції в Україні).

0 800 505501 або 527( з мобільного)

(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів абонентів МТС, Київстар,,life:) по всій території України,

пн.-пт. З 10.00 до 21.00 сб. з 10.00 до 18.00)

Національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

(працює на базі Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна»).

0 800 500 335 або 386 ( з мобільного)

Національна дитяча “гаряча лінія”

0 800 500 225 або 772(для дзвінків з мобільного)

(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів абонентів МТС та Київстар по всій території України)

Доброжелательная атмосфер в семье

Эти слова ласкают душу ребенка - Ты самый любимый!
- Ты очень многое можешь!
- Что бы мы без тебя делали?!
- Спасибо!
- Иди ко мне!
- Садись с нами!..
- Я помогу тебе...
- Я радуюсь твоим успехам!
- Что бы ни случилось, твой дом - твоя крепость.

З правовими питаннями ми частішезустрічаємось

Право – це система загальнообов’язкових, формально визначених правил поведінки, які встановлюються і охороняються державою. Похідним від терміна «право» є термін «права дитини».

- Як Ви розумієте цей термін? (Права дитини – це певні спеціальні можливості, необхідні людині віком до 18 років для існування і досягнення зрілості).

Права дітей є складовою частиною сучасного суспільства.

- Які Ви знаєте права дітей?

Базовим документом, спрямованим на захист дітей є Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1989 році та ратифікована Україною 27.02.1991 року. Держави-сторони взяли на себе обов’язок поважати і забезпечувати всі права дитини, передбачені Конвенцією.

- Які ж Ваші обов’язки?

- Про це нам розкажуть учениці 7-го класу.

- За що ви можете бути покарані?

Існує думка, що людське суспільство не може існувати без законів.

- Чи погоджуєтесь Ви з цим твердженням?

З правовими питаннями ми зустрічаємось часто. Помилковою є думка, ніби сфера застосування права обмежується покаранням осіб, які вчинили різні правопорушення. Багато хто з учнів дивується, дізнавшись, що наші повсякденні вчинки часто мають правову оцінку. Право, закони супроводжують людину все її життя. Щоб уміло користуватись своїми правами і добре виконувати свої обов’язки, не порушуючи прав і законних інтересів інших, треба знати закони. Але основне, що стосується вас, ви повинні знати закони.

Незнання законів не звільняє від відповідальності. Навряд чи знайдеться учень, який скаже, що не знає про те, що не можна псувати речі, наносити шкоду оточуючим, безвідповідально ставитись до навчання. Дуже багато залежить від нас самих, від прагнення людини виконувати закони, від її відповідальності та небайдужості, від вміння передбачати та розпізнавати небезпеку, дотримуватись нескладних правил безпеки.

Види відповідальностей:

1. дисциплінарна (невиконане д/з, порушення дисципліни на уроці, запізнення на урок);

2. адміністративна (порушуються правила дорожнього руху, не сплачується проїзд у транспорті, розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях, голосно лає інших, використовує нецензурні слова (3-7 неоподаткованих мінімумів, виправні роботи або арешт на 15 діб), чіпляється до людей);

3. моральна, матеріальна (зобов’язання публічно попросити вибачення у потерпілого, попередження, догана або сувора догана, передача неповнолітнього під нагляд батькам чи педагогічного, трудового колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання);

4. кримінальна ( вбивство, завдання ); до неповнолітніх можуть застосовуватись такі види покарань: штраф, громадські роботи, арешт, позбавлення волі,

5. цивільна (відшкодування збитків потерпілому).

Найпоширенішим і найнебезпечнішим злочином є крадіжка, хуліганство.

- Що включає в себе поняття «злочин»? (Ст. КК 7 України містить загальне визначення пон. злочину, яке включає його соціальну ознаку – суспільну небезпечність та нормативну ознаку злочину – діяння, що передбачене кримінальним законом. Отже, поняття злочину включає в себе 4 ознаки: сусп. небезпечність, протиправність, вину і покарання.

Хуліганство – це навмисні дії особи, що грубо порушує порядок і виражає явну неповагу до суспільства. Форми хуліганських дій: нецензурна лайка, бійки, безпричинні погрози, пошкодження майна. Міра покарання від одного року або виправні роботи до двох років. Злісні хуліганства караються позбавленням волі від 1 до 5 років.

- За які правопорушення і який вид відповідальності найчастіше настає серед неповнолітніх?

- Де неповнолітні відбувають покарання за вчинені злочини?

- Яку кримінальну відповідальність несуть неповнолітні і за які злочини?

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком ст. 185 КУпАП) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП:

1. попередження;

2. штраф;

3. конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення;

4. позбавлення спеціального права (до 3 років);

5. виправні роботи (до 2-х місяців, 20 % від зарплати);

6. адміністративний арешт (до 15 діб).

ВСЕУКРАЇНСКЬКА БЛАГОДІЙНА АКЦІЯ "16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА"

Що таке Суїцидальна поведінка та як її відрізнити

Суїцидальна поведінка в даний час є глобальною суспільною проблемою.Високий рівень самогубств в більшості розвинених країн світу і районах СНД ставить питання про причини виникнення цього явища і способах його превенції (попередження).Розгляд суїцидальної поведінки лише як об'єкта медико-психологічних та юридичних наук неминуче обмежує можливість до кінця зрозуміти все різноманіття негативних чинників, що лежать в основі цього явища.Зазвичай в розрахунок беруться лише індивідуальні поведінкові реакції індивіда на ті чи інші життєві обставини.

Досвід світової суїцидології свідчить проіснуваннятісної залежності між частотою завершених суїцидів і такими змінними, як:економічнічинники, наприклад, ступінь урбанізації, співвідношення промислових і сільськогосподарських робітників,міграційніпотоки, комунікативно-інформаційні потоки, що проходять череззасоби масової інформації.Кількість суїцидів серед емігрантів нового покоління вище, ніж у місцевих жителів, що пояснюється труднощами в адаптації людей до нових умов (топофобное стан індивідуальних просторів), незвичністю існування в порівнянні з традиційними і улюбленими "ландшафтами дитинства".Територіальні ситуації, пов'язані зміграцієюнаселення, були також віднесені до розряду ризикованих і загострюють можливість суїциду московськими дослідниками з Всеросійського суїцидологічної центру під керівництвом проф.А.Г.Амбрумовой і В.П.Бородіна.Сучасний стан Росії і всього СНД в умовах переходу до ринкової економіки, національного самовизначення суверенних держав, виникнення нових політичних і управлінських структур має часом негативні наслідки, виражені, наприклад, у внутрішніх збройних конфліктах.Посилення соціально-психологічної напруженості в суспільстві, необхідність змінювати життєві орієнтири і звичний спосіб життя ведуть до руйнування поведінковихстереотипівіндивіда і його біосоціальної дезадаптації.

Суїцид (англ. suicide - самогубство) - акт самогубства, який чинять людиною в стані сильного душевного розладу або під впливом психічного захворювання. Суїцидальна поведінка- різні форми активності людей, зумовлені прагненням позбавити себе життя і службовці засобом дозволуособистісноїкризи, що виникла при зіткненні особистості з перешкодоюна шляхузадоволення її найважливіших потреб.На тлі гострого емоційногостанукризадосягає такої інтенсивності, щолюдинане може знайти правильного виходу зі сформованої ситуації.Він втрачає сенс життя.

Суїцидальна поведінка має внутрішні і зовнішні форми свого прояву.Внутрішні форми:

•антівітальние подання (тобто роздуми про відсутність цінності життя);

•пасивні суїцидальні думки (представлення на тему своєї смерті при відсутності чіткого задуму на самовільне позбавлення себе життя: «добре б померти» і т. д.);

•суїцидальні задуми;

•суїцидальні наміри.

Зовнішні форми:

•суїцидальні висловлювання;

•суїцидальні спроби;

•завершений суїцид.

Суїцидальні задуми- це більш активна форма прояву суїцидальності.Тенденція до самогубства наростає у формі розробки плану: продумуються способи, час і місце самогубства.Суїцидальні наміриз'являються тоді, коли до задуму приєднується вольовий компонент - рішення, готовність до безпосереднього переходу у зовнішню поведінку.Суїцидальна спроба- це цілеспрямоване оперування засобами позбавлення себе життя, не закінчилося смертю.Спроба може бути оборотною і незворотною, спрямованої на позбавлення себе життя або на інші цілі.Завершений суїцид- дії, завершені летальним результатом.

В школі, з 25 листопада по 10 грудня, проводиться акція "16 днів проти насилля"

Пам’ятка учням

Пам’ятка батькам

Профілактика негативних явищ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ЗАПОБІГАННЮНАСИЛЬСТВАЩОДО ДИТИНИ

Право дітей нашої країни на захист від усіх форм насильства гарантується 28 і 52 статтями Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню. Статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом. Разом із тим, важливо відмітити, що школа, на думку дітей, є тим місцем, де вони зустрічаються із жорстоким ставленням та знущанням. А насильство породжує таку ж саму жорстокість з боку дитини.

НАСИЛЬСТВО В СІМ’Ї

Насиллям в сім’ї є:

Знущання над дитиною; Нанесення побоїв; Завдання шкоди здоров’ю; Залякування дитини; Порушення її статевої недоторканості; Навіювання страху; Перебивання дитини під час розмови; Ізоляція дитини; Контроль (обмеження) доступу до спілкування з ровесниками; Ігнорування дитини; Незадоволення основних потреб; Використання дитини як засіб економічного торгу; Погроза залишити дитину; Погроза фізичною розправою; Поводження з дитиною як з прислугою; Відмови в поінформуванні про важливі рішення сім’ї.

Щоб такого не було (рекомендації учнів своїм одноліткам):

· Твої права в сім’ї в нашій державі захищають Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс України;

· Будь поінформованим та нагадуй батькам про існування твоїх прав (права дитини є такими ж як і права дорослих, які є закріпленими в ІІ розділі Конституції України);

· Намагайся завжди шукати порозуміння з батьками;

· Не соромся звертатися за допомогою до кваліфікованих спеціалістів, вчителів, психологів, працівників прокуратури, кримінальної міліції у справах неповнолітніх;

· З 14 років ти маєш право особисто звернутися в суд щодо порушень твоїх прав батьками

НАСИЛЬСТВО НА ВУЛИЦІ

Насильство на вулиці щодо дітей є:

- Фізичне насилля: Грабіж, Розбій, Побиття, Проституція, Примусова праця (збирання і здача металобрухту, макулатури, порожні пляшки, миття машин, праця вантажниками)

.- Моральне насилля: образи, приниження честі та гідності.

- Злочини проти власності: грабіж, вимагання

.- Сексуальне насилля: проституція, зґвалтування, розбещення.

Шляхи подолання (Як себе поводити):

· Не ходити самому по вулицях в вечірній та нічний час;

· Не спілкуватися із незнайомими особами;

· Не виставляти на показ коштовні речі (прикраси, мобільні телефони, гроші);

· Не вживати алкогольні, наркотичні засоби (це призводить до втрати самоконтролю);

· Не провокувати своєю поведінкою інших (викликаючі одяг та поведінка);

· У випадку працевлаштування, вимагай від працедавців дотримання норм трудового законодавства щодо неповнолітніх (укладення трудового договору у письмовій формі із зазначенням умов праці);

· Якщо на твоїх очах відбувається правопорушення, дуже важливо не бути втягнутим у нього щоб не стати жертвою або співучасником;

· Якщо ти став свідком правопорушення, варто обов’язково звернутись до правоохоронних органів і надати їм інформацію про це.

Таким чином ти убережеш себе й інших людей від того, щоб не стати жертвою.

ЗАПОБІГАННЯ НАРКОМАНІЇ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ.

Поради вчителям, батькам, медичним працівникам.

1. Седативні (заспокійливі). Сюди відносять препарати опію (морфін, героїн, кодеїн, фентаніл та ін.), метадон, барбітурати (фенобарбітал), бензодіазепіни (сібазон, реланіум, феназепам), кетамін та ін.

2. Стимулятори. До цієї групи входять кокаїн, похідні ефедріну, амфетаміни („Екстазі”), фенілпропаноламін.
3. Галюциногени (фантастики). До них відносяться препарати коноплі, холінолітичні препарати (циклодол), ЛСД, деякі гриби тощо.
Найчастіші шляхи вживання наркотичних речовин

• Куріння (конопля, гашиш, „план”, опій)
• Внутрішньовенне введення (екстракт з макової соломки „ширка”, героїн, кокаїн, ефедрон та ін.)
• Ковтання (конопля, кодеїн, ЛСД, „Екстазі” та ін)
• Вдихання (через слизову носа) – кокаїн, героїн.

В Міжнародній Класифікації хвороб (МКХ-10) розлади, обумовлені вживанням психоактивних засобів, поділені на: залежність від психоактивних засобів та розлади, що виникають внаслідок зловживання психоактивними засобами.

Діагностичними критеріями наявності наркоманії, тобто залежності від психоактивних засобів, є наявність у суб’єкта не менше трьох із нижче перерахованих ознак:
- суб’єкт часто приймає препарат у великих дозах і більш тривалий час, ніж сам планував;
- їм володіє постійне бажання або ж він здійснює одну або декілька безуспішних спроб скоротити або врегулювати прийом препарату;
- багато часу витрачається на діяльність, пов’язану з добуванням препарату, його вживанням (наприклад постійне куріння) і на те, щоб прийти в себе після впливу наркотику;
- перебування в стані сп’яніння або абстиненції як раз в той момент, коли було необхідно виконання яких-небудь важливих обов’язків на роботі, в навчальному закладі або вдома (наприклад, прогул), або ж в той момент, коли вживання наркотиків пов’язане з ризиком для життя (наприклад, управління автомобілем);
- зневажання важливими професійними або громадськими обов’язками, пов’язане з прийомом наркотику;
- продовження прийому наркотику незважаючи на явні негативні наслідки для здоров’я та громадського положення, та усвідомлення того, що подальший прийом може погіршити ці порушення (наприклад продовження прийому героїну незважаючи на сімейні сварки, кокаїну, незважаючи на депресію, що розвивається, алкоголю, незважаючи на загострення виразкової хвороби);
- помітне збільшення толерантності: необхідність значного підвищення доз вживаємої речовини (не менше, ніж на 50%) для досягнення бажаємоі дії або значне ослаблення ефекту від звичайної дози;
- наявність характерного синдрому відміни;
- вживання наркотика для попередження або послаблення синдрому відміни.
Примітка: останні два пункти не відносяться до коноплі та галюциногенів.


В загальних рисах формування залежності відбувається в наступній послідовності:
1. Експеримент. На цьому етапі потенційний споживач вивчає, як можна підняти собі настрій за допомогою наркотичних речовин. Він на власному досвіді визначає дію наркотичних речовин на свідомість.
2. Періодичне вживання (стадія контрольованого прийому). Прийом наркотичних речовин пов’язаний з якимись обставинами. Періодичне вживання характерізується певним ступенем самоконтролю за частотою вживання та дозою.
3. Регулярне вживання. На цьому етапі споживач більше не вживає наркотик тільки для того, щоб отримати позитивні емоції, він також намагається позбавитись від негативних емоцій та станів.
4. Нав’язлива ідея. На цьому етапі споживач в значній мірі розраховує на наркотик як на засіб позбавлення від негативних емоцій.
5. Формування психофізіологічної залежності. Останнім етапом є психофізіологічна залежність. На цьому етапі споживачу важко стає відтворити позитивні моменти, які раніше мотивували його поведінку. Тепер замість ейфорії він отримує лише можливість ненадовго перепочити від фізичних та психічних проблем. Головною метою є позбавлення від симптомів абстиненції.


Слід наголосити, що ейфорія (приемне відчуття) при прийомі наркотиків є проявом їх токсичної дії на організм. Вона білш виражена при перших вживаннях, і швидко згасає (іноді вже після першого прийому).



Мотиви прийому наркотиків у дітей та підлітків виявити дуже важко. Це може бути і цікавість, і бажання відчути ейфорію, і бути „таким як усі” в групі, і виглядати більш дорослим. Чим молодший пацієнт, тим більше значення має груповий мотив. Доказом цього є те, що довгий час діти та підлітки вживають психоактивні речовини без вибору, ті, які вдалося знайти, і важливим є саме спільне сп’яніння, яке зближує групу, урівнює її членів.


Дуже важливою метою, яка стоїть перед вчителями, батьками, медичними працівниками, є раннє виявлення ознак вживання наркотичних або психотропних речовин підлітками. Наслідками виявлення мають бути відповідні виховні або медичні дії.
Ранніми ознаками вживання наркотичних речовин, незалежно від їх виду, можуть бути наступні зміни у поведінці, характері та фізіології підлітків:

• безпідставне зникнення з дому на досить тривалий час
• пропуски занять у школі, зниження успішності в навчанні
• різкі зміни у поведінці, що не були властивими раніше, (необгрунтована агресивність, злобність, замкнутість, зміна кола друзів, неохайність)
• часті звернення до аптеки
• поява брехливості, відчуженості
• виникнення боргів
• зникнення цінних речей та грошей з дому, крадіжки
• втрата зацікавленості до навчання, праці, захоплень, перегляду телепередач
• зникнення з дому таких хімічних речовин, як: оцет, питна сода, перманганат калію, йод, ацетон та інші розчинники;
• поява у підлітка флаконів з невідомими рідинами, а також пакетів з рослинною сировиною
• знаходження у підлітка шприців, голок, гумових жгутів, закопчених ложок, таблеток, наркотичних речовин
• поява в лексиконі підлітків нових жаргонних слів: баян, машина – шприц, колеса – таблетки; драп, план, дур, ширка, мулька – назви наркотичних речовин, та ін.
• наявність у підлітків слідів від ін’єкцій у будь-яких частинах тіла
• розлади сну (безсоння або надзвичайно тривалий сон, сон вдень, важке пробудження та засинання, тяжкий сон)
• розлади апетиту (різке підвищення апетиту або його відсутність, прийом значної кількості солодощів, поява надзвичайної спраги)
• коливання розміру зіниць (зіниці різко розширені або звужені до булавкової головки) та кольору шкіри (різко бліда, сірувата)

Ранні ознаки вживання наркотиків можуть бути різними, в залежності від того, який наркотик, в якій кількості та комбінації вживає підліток.

В залежності від того, в якому стані перебуває підліток (сп’яніння, вихід з нього, або в перерві між прийомами наркотиків), ранні ознаки вживання наркотичних речовин можуть відрізнятись.
Сп’яніння після вживання канабіноїдів – препаратів коноплі (маріхуана, гашиш або сленгові назви – план, драп, травка, дур та ін.)
Через 5 – 15 хвилин після куріння виникає відчуття піднесеного настрою та приливу сил, сильний голод і спрага. Психічний стан коливається від немотивованої веселості, сміху, розгальмованості до тривоги, страху, агресивності. Зіниці у стані сп’яніння розширені, блищать, шкіра бліда, губи сухі. Відзначається невелике підвищення артеріального тиску та прискорення пульсу. Спостерігаються м’язові подригування, можуть виникати галюцінації. Закінчується сп’яніння тяжким сном, слабкістю, апатією.
В перервах між прийомами цих наркотичних засобів на перших етапах ніяких суттєвих змін у поведінці підлітків не відмічається. Через декілька місяців (1 – 2) після регулярного (щоденного) вживання канабіноідів можуть виникнути такі ознаки: - псується або безпідставно змінюється настрій, безсилля змінюється дратівливістю, агресивністю, порушується сон (сонливість вдень), з’являється головний біль, озноб, пітливість шкіри, тремтіння (тремор), підвищується артеріальний тиск.
Сп’яніння, викликане вживанням опіатів (екстракт з макової соломки, героїн та ін.):
Після прийому наркотику виникає ейфорія, приємне почуття комфорту та розслаблення, зіниці різко звужені, обличчя та шия червоніють, з’являеться свербіння шкіри, переважно обличчя. Під час сп’яніння підлітки малорухливі, шукають усамітнення та спокою.
При необхідності підлітки можуть легко приховувати усі ознаки сп’яніння, окрім різко звужених зіниць.
При виході зі стану опійного сп’яніння зіниці розширені, може виникнути нудота, блювання, біль у різних частинах тіла, підвищена температура, зростання частоти серцевих скороченнь, коливання артеріального тиску, безсоння, нежить. Психічний стан характеризується дратівливістю, злостивістю, нестійкістю настрою.
Залежність від опіатів виникає дуже швидко, особливо при внутрішньовенному шляху введення. В зв’язку з швидким виникненням залежності підліток часто намагається піти з дому, незважаючи на заперечення батьків. Часто штучно провокує конфліктні ситуації, щоб скористатися ними і піти з дому.
Сп’яніння, що визване вживанням психостимуляторів (амфетамінів, екстазі, первентин, ефедрон, фенілпропаноламін)
При цьому виді сп’яніння підвищується фізична активність, виникає ейфорія, почуття „невагомості”, увага швидко відволікається, посилюється статевий потяг, з’являється відсутність бажання спати, розширюються зіниці, з’являється м’язевий тремор, обличчя бліде, артеріальний тиск підвищений.
Вихід з амфетамінового сп’яніння супроводжується безсиллям, болем у різних частинах тіла, тривалим важким сном, підвищеним апетитом, тахікардією, похмурим настроєм зі злостивістю і агресивністю.
В перервах між вживанням наркотиків цієї групи поведінка дитини підліткового віку схожа на поведінку при вживанні опіатів.
Останнім часом в підлідтково-молодіжному середовищі зростає зловживання так званою „мулькою” – це розчин, що виготовляється кустарно із комбінованих таблеток від застуди, які містять речовину фенілпропаноламін. Зловживання цим препаратом швидко приводить до тяжкого органічного ураження центральної нервової системи.


Наявність у підлітків однієї або декількох з вищевказаних ознак не дає підстав для ствердження того, що дитина вживає наркотики. Діагноз наркотичного сп’яніння може бути встановлений тільки лікарем – наркологом, а діагноз наркоманія – тільки лікарсько-консультаційною комісією. Однак це повинно спонукати батьків, вчителів більш пильно віднестись до поведінки дитини, звернутись за порадою до лікаря – нарколога.
Адже отримавши кваліфіковану медичну та психологічну допомогу при перших спробах вживання, дитина чи молода людина має більше шансів уникнути страшної прірви наркотичної залежності.
Крім того, слід пам’ятати, що майже всі дії, пов’язані з наркотиками, переслідуються законом.
Звернемось до науково- практичного коментаря кримінального кодексу України.
Наркотичні засоби – це включені до спеціального Переліку речовини природного або синтетичного походження, препарати, рослини які становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними, яке призводить до захворювання на наркоманію.
Психотропні речовини – це включені до спеціального Переліку речовини природного та синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та чинити депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття, емоцій, мислення чи поведінки і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними, яке призводить до захворювання на токсикоманію.
Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин – це заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до Переліку, хімічна структура і властивості яких подібні до хімічної структури і властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, дію яких вони відтворюють.
Прекурсори – це речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку.
Відомості про всі вищезазначені речовини містяться у спеціальному Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства України. Перелік затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Комітету з контролю за наркотиками при МОЗ України.
В залежності від кілкості наркотиків, що була виявлена у особи, змінюється ступень кримінальної відновідальності. Поняття невеликий, великий та особливо великий розмір наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, визначається спеціальним наказом МОЗ України.
Придбання наркотичних засобів або психотропних речовин – це їх купівля, отримання в обмін на інші товари і речі, у вигляді позички, дарунка, нагороди, сплати боргу, привласнення знайденого, збирання дикоростучих конопель чи маку, тощо. Отже, придбання вищезазначених предметів може бути як оплатним, так і безоплатним..
Зберігання – це будь-які умисні дії, пов’язані з незаконним перебуванням наркотичних засобів або психотропних речовин у володінні винної особи. При цьому не має значення тривалість зберігання і те, таємно чи відкрито і в якому саме місці зберігаються ці засоби та речовини.
Під незаконним збутом розуміються будь-які спроби оплатного чи безоплатного розповсюдження наркотичних засобів або психотропних речовин серед невизначеного кола осіб (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позичання, за певних умов – введення наркотику чи психотропної речовини його володільцем іншій особі шляхом ін’єкцій, пригощання цигарками, які містять наркотик, тощо). Незаконний збут передбачає відчуження цих засобів або речовин іншій особі, яка може розпоряджатися ними (або їх частиною), як своїм майном.
Таким чином, якщо особа вживає будь-які речовини, внесені до Переліку, то вона обов’язково придбає та зберігає їх, тобто такі дії можуть бути розцінені як кримінальний злочин, а саме „Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту” (Статя 309 Кримінального кодексу України) і караються обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, в залежності від кількості наркотиків та наявності обтяжчуючих обставин (повторне вчинення, вчинення за попередньою змовою з іншими особами і т.ін.). Частина 4 статті 309 передбачає спеціальну підставу для звільнення кримінальної відповідальності винної особи. Умовами такого звільнення є: 1) добровільний характер звернення особи до лікувального закладу (зокрема вимагається, щоб таке звернення не було пов’язане з її викриттям у вчиненні злочину); 2) початок лікування особи від наркоманії. Особа визнається такою, що почала лікування, як у тих випадках, коли її поміщено в стаціонар, так і при амбулаторному лікуванні. Дія заохочувальної норми має поширюватись і на випадки, коли йдеться про токсикоманів.
Якщо мала місце мета збуту, то кримінальна відповідальність настає за Статтею 307 „Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів” – такі дії караються позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років в залежності від кількості наркотиків та наявності обтяжуючих обставин. Частина 4 статті 307 передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, передбачене ч. 1 ст. 307. Таке звільнення застосовується за сукупності умов, а саме якщо особа: 1) добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги; 2) вказала джерело їх придбання; 3) сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом.
Під добровільною здачею наркотичних засобів або психотропних речовин розуміються дії особи, яка мала можливість володіти їм й надалі, але з власної волі здала їх представникам влади. Усна чи письмова заява про бажання добровільно здати наркотичні засоби чи психотропні речовини, зроблена особою (або виявлена в неї) під час затримання чи обшуку, сама по собі не може визнаватися підставою для звільнення від відповідальності.
Слід зазначити, що якщо особа ще не досягла віку 18 років, і вчинила злочини, передбачений статтями 307 чи 309, з обтяжливими обставинами (великі чи особливо великі розміри наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, або вчинені повторно, групою осіб, із залученням неповнолітнього або за попередньою змовою, тощо), то вона може понести кримінальну відповідальність з 16, і навіть з 14 років.
Слід також відмітити Статтю 315.
1 Схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
- карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
2 Та сама дія, вчинена повторно або щодо двох чи більше осіб, або щодо неповнолітнього, а також особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 317 цього кодексу,
- караеться позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
Під схилянням до вживання зазначених засобів або речовин необхідно розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії, спрямовані на те, щоб збудити в іншій особі бажання чи добитися від неї згоди вжити їх хоча б один раз (умовляння, пропозиція, порада, переконання тощо).
Частина 1 Статті 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів
- караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Місце для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів (кубло, притон) характеризується такими ознаками: а) це житло (будинок, квартира, кімната, дача), а також інше приміщення, не призначене для проживання (гараж, сарай, склад, горище, підвал, землянка тощо); б) організатор чи особи, які утримують таке приміщення, призначили його для багаторазового вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; в) воно систематично відвідується одними й тими ж або різними споживачами зазначених засобів та речовин.
Організація місця (кубла, притону) для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів полягає в діях однієї чи декількох осіб, що фактично призвели до його створення (наприклад, підшукування, наймання, пристосування, надання приміщення для тривалого використання різним особам, готування пристроїв для вживання або виготовлення наркотиків або психотропних речовин, підшукування та вербування клієнтів або співучасників, розроблення та готування конспіративних заходів). Дії слід розцінювати за організацію притону та/або його утримання за умов хоча б разового надання для незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Тут ми навели тількі деякі основні поняття і терміни, але слід пам’ятати, що наркотики можуть зкалічити долю людини вже при першому знайомстві з ними.